Розвиток дитини: перший місяць життя
2013-01-08

Перші дні і тижні новонародженої дитини – це первинне пізнання навколишнього світу за допомогою реакцій на різні, ще зовсім нові для неї, відчуття. Природа наділила новонародженого малюка органами чуття, інстинктами, рефлексами на різні дратівливі чинники. Але на початковому етапі свого життя він не володіє достатніми знаннями і досвідом, щоб правильно використовувати можливості організму, подаровані йому природою, і відчувати себе маленькою мислячою людиною, особистістю, а не піщинкою навколишнього світу.

Причинно-наслідкові зв'язки відсутні в системі мислення малюка. Для нього всі події просто відбуваються, бо так повинно бути. Малюк ще не може зв'язувати окремі події одне з одним. Плач і відчуття голоду припиняються, коли приходить мама і прикладає до своїх грудей, але ці всі події відбуваються для малюка несподівано. Його свідомість ще не готова вибудовувати прості логічні зв'язки.

Пройде зовсім небагато часу, і немовля навчиться відчувати поруч близьку людину і відчувати себе в безпеці поряд з нею. Разом з ним будуть психологічно перелаштовуватися мама і тато. У той момент, коли малюк перестане бути для них непередбачуваним, завершиться його остаточна адаптація до життя поза утробою матері. Малюк стане вже не новонародженим, а немовлям.

День за днем дитина звикатиме до близьких, їх дотиків, їх різних маніпуляцій з ним (годування, купання, перевдягання), і все більше довірятиме своїм відчуттям безпеки і захищеності. Саме в перші тижні життя малюка між ним та його рідними формуються любовні зв'язки, на основі яких будуть вибудовуватися його взаємини з іншими людьми, його світосприймання і світовідчуття.

Психоемоційний розвиток дитини

Перший місяць життя дитини надзвичайно важливий і для нього, і для його батьків, тому що саме в цей період відбувається їх пристосування, адаптація до потреб один одного. Важливу роль у цьому процесі відіграє саморегуляція дитини. Суть її полягає в тому, що малюк вчиться самостійно регулювати рівень своєї активності, переходи від неспання до сну і навпаки.

Освоєння цих перехідних процесів в режимі дитини відбуватиметься за допомогою батьків, яким доведеться докласти чимало зусиль, щоб малюк не плутав ніч і день, спав у певні денні години, але ніяк не в нічні. Саме в періоди неспання батьки можуть спілкуватися з малюком, який буде активно реагувати на звуки, предмети і осіб. У нього буде багато енергії для цих пізнавальних процесів, тому, дуже інтенсивні і тривалі заняття можуть викликати стомлення і невдоволення малюка.

Припинити заняття потрібно, якщо малюк почав нервово рухати ніжками, стискати кулачки, морщити ротик або навіть плакати. Періоди спокою і активності повинні бути рівномірно розподілені протягом усього дня. Правильна організація режиму новонародженого допоможе йому легко переходити від одного стану до іншого, не перевтомлюватися і не перевтомлювати своїх батьків підвищеною активністю вночі.

Однакові, повторювані дії перед або після будь-якого процесу (годування, сповивання тощо) допоможуть у формуванні правильного режиму. Наприклад, після годування малюка потрібно потримати у вертикальному положенні, щоб він обов'язково відригнув, а потім легенько покачати. Так малюк засвоїть, що після їжі можна розслабитися і поспати.

Плач, крик немовляти може свідчити про те, що його щось турбує. Він може плакати від голоду, втоми, від дискомфорту в животику або дискомфорту в підгузнику, або в одязі. Криком також він може привертати до себе додаткову увагу. Тоді малюка потрібно обов'язково заспокоїти.

Деяким малюкам, щоб заспокоїтися, досить дбайливих обіймів мами, м'якої ковдрочки і ніжного погойдування. Інші не терплять обмеження рухів, сповивання і укутування в ковдри. Щоб почувати себе комфортно, такому малюкові треба достатньо вільного простору. Він може легко заспокоїтися, як тільки його покладуть на плоску поверхню, не обмежуючи рухів.

Заспокоїти малюка допоможуть не тільки рухи, дії, але і звуки. Заспокоювати можуть найрізноманітніші звуки – цокання годинника, неголосна, монотонна розмова, читання вголос, спів, шепіт, класична музика або колискові.

Повідомити про свій внутрішній стан малюк може двома способами – посміхаючись або плачучи. Ці протилежні емоції виникають в житті немовляти мимохіть, відбиваючи його фізіологічний та психологічний стан. Зрозуміло, що плач і крик відображають дискомфорт, біль, а посмішка – гарний настрій і здоров'я. З кожним новим днем життя немовляти плач і посмішки все більше залежатимуть від зовнішніх чинників. Плачучи або посміхаючись, малюк почне не тільки висловлювати свій фізіологічний стан, але і спілкуватися з батьками.

Вперше посміхатися малюк почне уві сні. Ця посмішка буде неусвідомленою. Через два тижні після своєї появи малюк почне посміхатися і після годування, так показуючи, що він ситий і задоволений. На третьому-четвертому тижні життя посмішка малюка з'являється, як реакція на голоси батьків, на їх появу в полі його зору. Коли малюкові виповниться місяць, він посміхатиметься усвідомлено, показуючи свою реакцію не деякі моменти в його житті.

Буває, що малюк плаче досить тривало, незважаючи на турботу про нього, його нелегко заспокоїти. Така підвищена збудливість дитини може говорити про якісь дискомфортні внутрішні фізіологічні процеси в його організмі. У такому випадку, батьки ні в якому разі не повинні втрачати впевненості у своїх силах, а застосовувати різні способи заспокоїти малюка, підшукуючи індивідуальні підходи до свого чада.

Розвиток рухових навичок дитини

Коли малюки з'являються на світ, здається, що всі вони починають розвиватися однаково і одночасно набувають однакових навичок та вмінь. Але всі немовлята помітно відрізняються один від одного рівнем розвитку різних навичок. Це стосується і рухової активності. Одні діти зберігають пасивність і млявість, а інші – прагнуть активно рухатися. Якщо активну дитину покласти обличчям вниз в ліжечку, то вона буде повільно, але наполегливо рухатися вперед.

Всі немовлята відрізняються один від одного за рівнем м'язового тонусу. В одних діток м'язи постійно напружені, тому коліна можуть бути постійно зігнутими, ручки щільно притиснуті до тіла, а пальчики стиснуті в кулачки. Інші діти можуть мати не такий сильний м'язовий тонус, тому їх кінцівки більш розслаблені.

Розвиток сенсорно-рухового апарату теж різний у всіх новонароджених. Малюків можна умовно розділити на дві категорії. Одні дуже чутливі до різних шумів, шерехів, гучних звуків, реагуючи на них сильними здригуваннями і безладним рухами ручок і ніжок. Інші достатньо спокійні і навіть можуть самозаспокоюватися смоктанням власних пальців.

Всі відмінності в рівні розвитку необхідних для адаптації до нових умов навичок у новонароджених говорять про те, що кожне немовля має свої особливості організації та розвитку нервової системи. Хороший м'язовий тонус, а також достатня рухова активність дитини свідчать про те, що дитина розвивається нормально, і батьки можуть не турбуватися.

А ось пасивність немовлят, підвищений м'язовий тонус в перші місяці життя вимагатимуть від їхніх батьків посиленої уваги і турботи, які допоможуть подолати труднощі у їх розвитку.

Розвиток зору, слуху та інших органів чуття дитини

Кожний новонароджений має певний набір реакцій, які допомагають йому адаптуватися до незвичних для нього умов навколишнього світу. Реакцією на яскраве світло або наближення предметів стає примруження очей. Якщо предмет або особа рухаються на невеликій відстані від очей дитини, він може простежувати їхній рух поглядом.

Найбільше увагу новонародженого привертають рухомі предмети, а також контрастні кольори (поєднання чорного і білого), які стимулюють розвиток зору дитини.

Новонароджений малюк може сприймати звуки слуховим апаратом і відрізняти людський голос в гамі різних звуків і навіть повертати голову до джерела звуку. Але в перші тижні життя його зорова і слухова системи нескоординовані. Тому малюк не стане шукати поглядом джерело звуку, шуму, які є прямо перед ним. Зорово-слухова координація розвивається поступово, і з часом малюк навчиться пов'язувати побачене з почутим. А допоможуть йому в цьому заняття з предметами, привабливими на вигляд і на звук.

Малюки в такому віці можуть реагувати на сильні і різкі запахи, відвертаючись від джерела таких неприємних відчуттів, а також на різні дотики. Наприклад, енергійні розтирання сприятимуть його збудженню і підвищенню активності, а лагідний, ніжний масаж може його приспати. Дотики до людської шкірі особливо приємні малюкові.

Заняття з дитиною

Перші тижні життя малюка – це здоровий сон. Періоди неспання в цей час дуже короткочасні, тому і нової інформації малюк сприймає небагато. Спланувати заняття з малюком, швидше за все, не вдасться, але й зручні випадки упускати не варто.

Коли малюк не спить, спробуйте урізноманітніти його пози – перекладайте його зі спинки на животик і навпаки, нехай він полежить на одному і іншому бочках. Різні положення тіла допоможуть у розвитку рухових навичок, малюк навчиться активно рухати ручками і ніжками.

Проводьте з ним якомога більше часу, радійте кожному моменту, проведеному з ним. Ваші позитивні емоції будуть сприяти гарному настрою і комфортним відчуттям дитини.

У такому віці малюк вимагає до себе особливої підвищеної уваги. Не бійтеся його розпестити, намагайтеся швидко реагувати на його плач, приділяйте їй достатньо уваги, коли він цього потребує. Беріть його якомога частіше на руки. Ласка і людське тепло сприяють правильному нервово-емоційному розвитку дитини. Якщо малюк весь час лежить в ліжечку і рідко буває на руках, то це може викликати зниження його рухової активності.

Призначенi фільтри

Навичка
  • не призначені
Вік
  • 0 - 1 рокiв
Здібності
  • не призначені

Схожi статтi

Коментарі


Увiйти чи Зареєструватися (щоб залишати відгуки)