Психологічна підтримка та супровід школяра

2013-08-25

Необхідність психологічної підтримки та супроводу школяра
 
Педагогічна підтримка можлива тоді, коли дитина поступово включається в процес співпраці та взаємодії зі своїм вчителем, батьками. 
Важливо отримати згоду дитини на допомогу і підтримку.  В окремих випадках згода має бути явною, а іноді може бути й прихованою від учня, проявлятися на рівні його відчуттів, мотивів.
Втім, мистецтво підтримки насамперед пов'язано з тим, що в ній немає і не може бути нічого, що можна було б заздалегідь передбачити. Вона, як і життя, часто непередбачувана.
 
Психологічна підтримка
 
Виходячи з цілей і завдань психолого-педагогічного супроводу, можна виділити наступні змістовні функції:
 
Функція 1. Профілактика шкільної неуспішності.
 
Необхідно попередити відставання тих учнів, які не в змозі освоїти зміст освітніх програм.
Вже на етапі підготовки до навчання в школі звертається увага на готовність дитини за різними критеріями.
Своєчасно надана психологічна та педагогічна допомога допомагає дитині, записаній до школи, заздалегідь мобілізувати свою емоційну, вольову та пізнавальну активність, налаштуватися належним чином на подолання можливих труднощів у навчанні, актуалізувати необхідні навчальні вміння.
Така установка дозволяє попередити можливі труднощі першокласника, пов'язані з недостатньою готовністю, недостатнім рівнем уміння вчитися. І нарешті, своєчасне подолання труднощів, що виникають по ходу навчання, є профілактикою педагогічної дезадаптації, відставання у навчанні, неуспішності.
Можливість надання психологічної допомоги до початку та під час навчання створює більш комфортні умови для навчальної діяльності, дозволяє своєчасно вирішувати комунікативні, організаційні та інші проблеми, що виникають у процесі навчання.
 
Психологічна підтримка
 
Функція 2. Пропедевтика - створення позитивної установки на школу, вчителя та учнів, з якими дитині належить вчитися.
 
Стимуляція мотивації до навчання, активізація відповідних ресурсів (пізнавальні здібності, знання, вміння, навички).
Підтримка особистої ініціативи і проявів спільних зусиль у груповій роботі.
Створення умов для прояву самостійності, творчості, індивідуального вибору.
Підтримання особливої ​​атмосфери міжособистісної взаємодії, побудованої на гуманістичних принципах.
Попереднє налаштування пізнавальних систем школярів робить їх більш сприйнятливими до навчання.
 
Функція 3. Психологічне забезпечення програм шкільного навчання.
 
Важливо виявити і усунути перешкоди, що заважають успішному самостійному просуванню дитини в освіті, щоб спільно з дитиною вибудувати процес подолання цих перешкод. Учень повинен набути досвіду усвідомленої дії в подібних ситуаціях.
На 1 -му етапі в приватній бесіді виявити проблему дитини, проговорити її з самим учнем. Оцінити її з точки зору значущості для дитини. Для батьків це етап роздумів і проектування психологічної підтримки.
Щоб допомогти дитині в розмові, можна використовувати прийом незакінченого речення. Запропонуйте дитині закінчити речення: «Я хочу сказати...», «Моя найбільша трудність зараз - це...».
На 2 -му етапі необхідно з'ясувати причини труднощів дитини, їх виникнення. Тут виявляється погляд на проблему очима дитини. Не висловлюючи оціночних суджень, потрібно проявити увагу до проблем дитини, вселяючи впевненість у тому, що вони можуть і повинні бути вирішені.
Завдання батьків - підтримати дитину в будь-яких труднощах , висловити свою готовність допомогти їй і по можливості відразу ж позначити перші кроки в цьому напрямку.
На 3 -му етапі вам належить домовитися з дитиною про спільну роботу з подолання її труднощів. Краще, якщо дитина в письмовому вигляді розповість про свою готовність краще вчитися. Наприклад , вона зобов'язується отримувати по предмету хороші оцінки, а для цього буде більше ставити запитань про правильність свого розуміння питання. На питання будуть дані відповіді... і т. п.
На 4- му етапі дорослий стимулює, схвалює дії дитини. Заохочує її ініціативу, допомагає в успішності перших самостійних кроків.
І нарешті , 5- й етап - рефлексія. Успіхи й невдачі обговорюються з дитиною спільно. Особливу увагу необхідно проявляти до почуттів та емоцій дитини. Важливо допомогти їй помітити ті зміни, що відбуваються у ній самій та в ставленні до неї.
Тут ми вчимося створювати ситуацію успіху, щоб школяр, який зіткнувся з труднощами навчання, повірив у свої сили та здібності.
 
Психологічна підтримка
 
Функція 4. Створення оптимальних соціальних умов для розвитку особистості школяра.
 
Це функція формування здатності до успішної соціальної взаємодії, соціалізації та активної адаптації в новому соціально-економічному просторі.
Всі ці дії мають позитивний емоційний ефект і спрямовані на підвищення активності школяра в процесі досягнення.
 
Психологічна підтримка - це такий процес, що:
  • концентрує увагу дорослого на перевагах та позитивних сторонах дитини з метою підвищення та зміцнення її самооцінки;
  • дає дитині можливість повірити в себе, у свої сили та здібності;
  • допомагає дитині оминати небезпечні ситуації та уникати помилок;
  • підтримує при невдачах.
Чи має значення стиль спілкування при здійсненні психологічної підтримки?
Так, має. Треба звернути увагу та зосередитися не так на помилці дитини, як на позитивній стороні її вчинків та їх заохочення.
 
Неприпустимі негативні зауваження батьків.
 
Підтримувати свою дитину насамперед означає вірити в неї.
Підтримувати дитину й тоді, коли їй погано, і тоді, коли їй добре.
Розглядати вчинок дитини слід не тільки в цілому, але й виділяти окремі, позитивні для дитини сторони.
 
Щоб здійснювати психологічну підтримку, дорослі повинні:
  • навчитися приймати себе;
  • досягти самовираження і впевненості.
Впевнений дорослий може вселяти впевненість у дитину.
 
Інакше дорослий може розчарувати дитину, кажучи їй:
  • «Ти міг би й постаратися»;
  • «Ти міг би й обережніше»;
  • «Ти мав би дивитися, як роблю це я».

Психологічна підтримка

Постійні закиди («Ти б міг зробити краще» і т. п.) призводять до негативного результату: «Який сенс старатися? Все одно не вийде. Я здаюся».
І дитина здається. До подібних результатів приводять:
  • Завищені вимоги батьків. 
    Якщо батьки бачили, що дитина в дитячому садку найздібніша (добре стрибає), вони очікують, що і в школі вона буде хорошим спортсменом.
  • Надмірні амбіції дитини.
    Погано граючи в певній грі - відмовляється грати.
    Погано виконуючи завдання - відмовляється взагалі його виконувати.
    Не в змозі виділитися в стрибках у висоту - починає вести себе зухвало.
Дорослий повинен навчитися приймати дитину такою, якою вона є, в тому числі всі її досягнення і промахи, а в спілкуванні з нею - враховувати значення таких нюансів, як тон, жести, вирази і т. п.
 
Психологічна підтримка
 
Щодня підвищуйте почуття власної значущості дитини:
  • демонструючи їй своє вдоволення його досягненнями або зусиллями;
  • заохочуючи її справлятися з різними завданнями. Створюйте у дитини установку «Ти можеш це зробити»;
  • вчіть дитину орієнтуватися в ситуації так, щоб вона сама змогла сформувати своє освітнє питання і знайти шляхи його вирішення.
    Навіть якщо дитина не цілком успішно справляється з чимось, батьки повинні дати їй зрозуміти, що їхні почуття по відношенню до дитини не змінилися. При цьому можна сказати:
    • «Мені було б дуже приємно спостерігати за твоєю роботою»;
    • «Якщо щось виконано не так, як тобі хотілося, для тебе це було хорошим уроком»;
    • «Ми всі робимо помилки. А виправляючи їх, ми вчимося. Ти теж вчишся».
Незабаром батьки навчаться тому, як допомогти дитині досягти впевненості в собі.
Центральну роль у розвитку впевненості дитини в собі грає, як вже зазначалося, віра батьків і педагогів у дитину. Батьки повинні показати дитині, що вона є важливим членом сім'ї і значить для неї більше, ніж всі пов'язані з нею проблеми. Педагог же зобов'язаний дати відчути кожному учневі, що він потрібний і шановний член групи, класу.

Призначенi фільтри

Навичка
  • Пам'ять
Вік
  • 5 - 8 рокiв
Здібності
  • Розумові та спеціальні
  • Унікальні

Галерея картинок

Схожi статтi

Коментарі


Увiйти чи Зареєструватися (щоб залишати відгуки)