Як спонукати дитину вчитися?

2013-01-22

 

Мало хто з батьків не стикався з проблемою дитячої нелюбові до навчання. Чому ж діти так завзято відмовляються "братися за розум" і як, власне, спонукати дитину вчитися?

 
 

Аналізуємо ситуацію.

Для початку, як завжди, проаналізуймо ситуацію, що склалася. Варіацій на тему "не хочу вчитися" безліч! Задумайтесь, як давно знизилася навчальна мотивація у вашої дитини.

В цілому, можна виділити кілька найпоширеніших причин, через які відбувається такий мотиваційний "спад".

"Вчитися нудно"

Зізнаймося, що 11 років, відданих системі шкільної освіти, мало схожі на розважальну поїздку в Диснейленд! Для дитячого і, тим більше, підліткової свідомості обов'язкова "висидка" на уроках, які їм нецікаві, – справжня каторга. Далеко не всі предмети передбачають творчий підхід, який би "розбудив" дитину на уроці і дав їй можливість проявити себе. Звичайно, дуже багато залежить від учителя. І якщо з педагогом не так пощастило, як хотілося б, знаходити цікаве і – головне! – життєве у багатьох предметах доведеться саме батькам. Якщо це ваш випадок, то в як наступний крок варто обговорити з дитиною її інтереси. Можливо, вже минув час розставляти пріоритети, адже в настільки об'ємній і різнобічній шкільній програмі дитину фізично не може цікавити все! З іншого боку, так само не може бути, щоб "взагалі все" було нецікавим. Можливо, варто виходити з того, чим дитина захоплюється поза школою, а вже потім знайти корисний зв'язок зі шкільними предметами? У складному підлітковому віці у дитини вже формується цілком певне коло захоплень, які не варто ігнорувати.

"Вчитися складно"

Це правда. Зараз багато говорять про перевантаженість дітей інформацією, "зайвими" знаннями. З іншого боку, шкільна програма розрахована на такий обсяг знань не випадково і є реальним до засвоєння "середньостатистичною дитиною". Найчастіше труднощі виникають через пропуск будь-якого матеріалу або систематичного невиконання домашніх завдань. Обговоріть ситуацію з дитиною: може проблема в тому, що вона дійсно в якийсь момент щось пропустила, прохворіла, не до кінця зрозуміла якусь тему – і тепер уроки стали для неї справжніми тортурами? Коли предмет стає незрозумілим, він автоматично перетворюється на вкрай нудний. Подумайте, адже саме на ньому дитина постійно переживає ситуацію неуспіху, і це негативно позначається не тільки на успішності, але і на самооцінці вашого чада! Його природною захисною реакцією буде стійка нелюбов до певних уроків, спроби уникнути цих мук у будь-який спосіб. У цьому випадку варто задуматися про додатковими заняттями з учителем або найняти репетитора. І, можливо, доведеться більше уваги приділити ретельній домашній підготовці, постаратися зрозуміти складні теми разом з дитиною.

"Вчитися занадто просто"

Як не дивно, досить часто саме ця проблема стає причиною нелюбові підлітка до певних уроків. Уявіть, що майстра спорту з плавання змушують займатися в дитячому басейні – хіба йому не стане нудно? Так пропадає бажання нескінченно виконувати вдома одні й ті ж прості вправи, з'являється впевненість, що можна ігнорувати предмет, адже "все і так зрозуміло". Підступність цієї ситуації не тільки у втраті інтересу до предмета, а й у тому, що від позиції "мені все й так зрозуміло" до позиції "о Боже, здається, я нічого не розумію!" в шкільній програмі буквально один крок. В такій ситуації важливо не упустити момент, поки предмет дається легко, але інтерес до нього ще не втрачено! Можливо, пора записатися на факультативні заняття, спробувати свої сили в міських олімпіадах або навіть замислитися про переведення в профільну школу. У будь-якому випадку, це привід як мінімум зустрітися з учителем і обговорити перспективи навчання!

"А навіщо вчитися?"

Дуже часто діти (і, в першу чергу, батьки) не бачать, де вони зможуть застосувати свої шкільні знання, настільки вони відірвані від навколишнього нас реальності. Але все ж не варто забувати, що комплекс природничих дисциплін дає дитині цілком вичерпні знання про навколишній світ, "математику на те вчити треба, що вона дає лад розумові" (це ще Ломоносов сказав), а бути грамотною й ерудованою людиною – просто здорово, і автоматично підвищує соціальний статус людини. Багато предметів потрібні навіть не на те, щоб усе життя їх пам'ятати, наприклад, особливості певної хімічної реакції, або як звали другорядного героя книги, – вони вчать нас аналізувати, мислити, знаходити нестандартні рішення, справлятися з важкими завданнями, виявляти закономірності, узагальнювати і робити висновки... А без усього цього в дорослому житті не обійтися!

Насправді, причин набагато більше. Можливо, на ситуацію впливає фактор некомфортної психологічної атмосфери в класі, конфлікту з педагогом, або, приміром, патологічного страху публічних виступів. Будьте уважні до своєї дитини, не забувайте питати, як пройшов день в школі, і прислухайтеся до її розповідей. Це допоможе вчасно виявити проблему і вирішити її, поки не стало надто пізно.

Якщо дитина погано вчиться. Чого робити не варто

По-перше, не можна "приклеювати ярлики". Найчастіше ми знаємо це правило, і все одно називаємо дитину неуком, нетямою або підбираємо ще менш втішні прізвиська. А це, між іншим, досить прикро! Шкільна неуспішність і сама по собі неприємна, але коли дитина отримує такого роду домашню "підтримку", вона стає геть нестерпною. І чомусь ці негативні ярлики анітрохи не змінюють ситуацію на краще, і "неук" не кидається радісно за товкмачення, а навпаки, віддаляється від батьків, злиться на вчителів і відкидає будь-які спроби щось змінити. Виходить, використовуючи таких ярлики і образливі прізвиська, ми егоїстично випліскуємо власне роздратування, гнів і образу на дитину замість того, щоб спробувати конструктивно вирішити проблему.

Як чинити?

Користуйтеся "я-висловлюваннями": "мені не до вподоби", "я думаю, що...", візьміть собі за правило давати оцінку не особистості дитини, а самому вчинкові.

По-друге, постарайтеся не переборщити з похвалою. Мабуть, найчастіше, що чують неуспішні діти – "Ти такий здібний хлопчик, але просто ледачий". Нам здається, що саме ці слова повинні пробудити в ньому свідомість і негайне бажання скористатися своїми здібностями. Але нерідко такий підхід формує у дитини настанову, що розвиватися просто немає необхідності, він "і так здібний".

Також велика ймовірність потрапити в пастку постійного самовиправдання: "я б зробив уроки, але я такий незібраний", "я б пішов на фізкультуру, але я так люблю поспати". Цей прийом дуже швидко засвоюється і навіть стати життєвим кредо в майбутньому.

Будь-яка похвала має бути заслуженою і відповідати вчинкові. Будь-який, навіть незначний успіх важливо заохотити відповідно зусиллям, які витрачено на його досягнення.

По-третє, небезпечно зловживати матеріальним підкріпленням добрих відміток. Часто зневірені батьки вводять своєрідний "бартер", пропонуючи дитині гроші або купівлю речей взамін на гарне навчання. Іноді цей спосіб дійсно спрацьовує, але при його застосуванні внутрішня мотивація жорстко замінюється зовнішньою, яка не належить до цінності самого пізнавального процесу. Ризик методу очевидний: ми можемо раз і назавжди занапастити пізнавальну активність дитини!

Нерідко батьки стають заручниками бартерних відносин, знецінюючи просту похвалу. Діти дуже швидко схоплюють суть ситуації, і велика небезпека в наступний раз, у відповідь на прохання помити посуд, почути: "А що мені за це буде?" І звільнитися "великою подякою" стане не просто...

Абсолютно не обов'язково повністю відмовлятися від методу, просто обмежте його застосування. Нехай підкріплення здійснюється не за кожну оцінку, а за успішний підсумок року. У будь-якому випадку, не торгуйтеся: відразу обговоріть умови і суворо дотримуйтеся їх.

І, звичайно, це справа смаку, але хай це будуть не гроші, а, наприклад, поїздка, про яку дитина думатиме весь рік, або якась річ, про яку вона давно мріяла, хоча Ви й не бачите в ній нагальної потреби.

Призначенi фільтри

Навичка
  • не призначені
Вік
  • 0 - 10 рокiв
Здібності
  • не призначені

Галерея картинок

Схожi статтi

Коментарі


Увiйти чи Зареєструватися (щоб залишати відгуки)