7 порад батькам неслухняних дітей

2013-02-28

 

Для маленької дитини нормально вередувати, робити наче на зло своїм батькам, адже вони ще не вміють тримати себе в руках та володіти власними емоціями. Увесь цей непослух та ниття – несвідомі. Й задача батьків – навчити малюка керувати собою, своїми почуттями, бо в майбутньому дорослому житті без цього просто неможливо.
 
 

Починати треба з раннього дитинства. Спочатку ви привчаєте дитину до власного режиму прийому їжі, слідом вчите заспокоюватися ввечері перед сном, також самостійно гратися вдень певний час, поки батьки зайняті тощо. Коли дитина вчиться ходити, ви у дозволених межах даєте йому можливість бути незалежним. Це стає надважливим, коли дитина вже дошкільного віку й необхідно правильно виховати в ній характер, почуття совісті й відповідальності.

Дисципліна – це та необхідна ланка, яка поєднає вашу дитину із суспільством, допомагає адаптуватися у світі. Це дуже складна й виснажлива робота, яка вимагає комплексного підходу. Тому батькам на допомогу в цій статті представлено 7 пунктів, які допоможуть розвинути в малюкові добрі якості.

Пункт 1. Дитячі пустощі.

Дитині не старше півтора років складно щось заборонити, бо вони ще не можуть контролювати свої бажання. Вони не свідомо не слухаються дорослих й навіть не думають про те, що їх бажання можуть відрізнятися від бажань інших. А чого дитина цього віку хоче найбільше? Звичайно, пізнавати світ. Тільки-но дитина почала ходити, вона до всього, що її цікавить, починає добиратися сама, брати це до рота, хапає та, досить часто, псує і ламає щось або шкодить сама собі. Але не можна постійно все забороняти дитині, бо вона потребує у пізнанні всього саме таким чином.

Тому задача батьків – попереджати дитячі бажання. По піклуйтеся про захист дитини у власному будинку, приберіть всі небезпечні речі в полі досягнення дитини, щоб постійно не повторювати «ні, не можна, не чіпай, не йди туди» тощо. Якщо це неможливо прибрати, приміром квіти на вашій клумбі на дачі, які малюк постійно зриває, спробуйте відволікти малюка або «змінити» його мету. Покажіть, що можна зривати лише кульбабки – бур’яни, або як збирати ягідки смородини на кущі тощо.

Пункт 2. Почуття дитини.

Треба навчитися поважати почуття дитини, розуміти її. Наприклад, уявіть собі звичайну ситуацію під час прогулянки, коли малюк гойдається на гойдалці, а вам вже чай йти додому. Для дитини, яка так грається, якій так цікаво, це великий удар, бо веселощі враз припиняться. Істерика, сльози, крики, які вас дуже дратують, ультиматуми, що ви не повернетесь на майданчик, якщо дитина не припинить, від чого дитина кричить ще дужче. Звичайно, нікому не подобається, коли на нього кричать і вимагають робити те, що не хочеться

Дитячі психологи рекомендують подивитися на подубну ситуацію очами дитини. Нічого страшного вона не хоче, їй просто подобається гуляти на дитячому майданчику й гойдатися на гойдалці. Поговоріть з дитиною, скажіть, що ви розумієте її бажання, але зараз вже час йти додому. Але не вмовляйте малюка, у цьому віці це марна справа й необхідно діяти – беріть його на руки або потрошку ведіть в напрямку дому. Треба дозволяти дитині засмучуватися й розчаровуватися, переживати увесь спектр почуттів, щоб потім навчитися ними керувати.

Пункт 3. Не словом, а ділом.

Дитині треба показувати, що і як слід робити, а не говорити. Часто буває, що на дитячому майданчику малюки роблять щось погане, приміром, обсипають піском, забирають чужі іграшки або смикають за волосся. Якщо просто говорити «Не чіпай його/її за волосся», то ніякого результату це не принесе, бо дитина не чує або не розуміє цього «не», вона робить те, що, на її думки, ви просите – «чіпай за волосся».

Беремося за діло: візьміть ручку малюка й долонькою погладьте нею по його голові, промовляючи: «Обережно погладь волосся!». У віці 1,5 року дитина не розуміє батьківських нотацій, тим паче якщо це робиться з галасом, спокійно покажіть малюкові, що від нього вимагають.

Пункт 4. Гра за правилами.

Дуже добре встановлювати певні правила в родині. Приміром, ввечері треба зібрати всі іграшки й тільки після цього можна читати книжку перед сном. Але батьки часто й самі не дотримуються цих правил, бо втомлюються чи забувають і самі складають іграшки. А потім знову згадують про правила й виховання дисципліни та змушують дитину прибрати всі іграшки. Дитина закатує істерику, ви все робите самостійно й ставите ультиматум, що не будете читати перед сном. Дитина плаче й кричить з новою силою.

Звичайно, у подібній ситуації винні батьки, які не були послідовними у своїх словах та діях. А якщо для дитини немає чітких правил, у неї розвивається відчуття влади, що приглушує відчуття безпеки. Малюкові, щоб почувати себе захищеним, потрібно знати, на що в тій чи іншій ситуації чекати. Вони просто шукають цю межу дозволеного, але якщо постійно обмежувати дитину, вона не зможе стати самостійною.

Отже, встановіть певні правила в родині, які ні в якому разі не можна порушувати й дотримуйтесь їх. Це не значить, що все життя перетвориться на суцільне правило, не обов’язково встановлювати їх абсолютно на все, не треба виховувати ідеал. Ви повинні просто виховати здорову та впевнену в собі людину, яка розуміє свої та чужі межі. Необхідно не лише пояснити правила, але й попередити наслідки, які можуть бути, якщо їм не слідувати. Ці наслідки повинні бути логічними, тобто стосуватися дій малюка. Якщо «не можна гратися з їжею», то за непослух тарілка буде забрана. Поясніть дитині, що якщо його вибір – це порушення правила, то його вибір – це і покарання, яке слідує за непослухом.

Пункт 5. Прохання, а не наказ.

Ваш маленький син чорним маркером псує малюнок сестри. Ви схоплюєтесь, забираєте маркер й наказуєте неодмінно вибачитися перед сестрою.

Постійно вказуючи дитині, що їй робити, читаючи їй нотації, ви позбавляєте можливості думати, аналізувати, вчитися на власних помилках. Дитина вибачиться, але не усвідомить, що зробила, не відчує провини, вона просто виконає наказ. Зрозумілим залишається лише одне – необхідно збрехати, щоб отримати схвалення батьків, щоб її перестали лаяти.

В цій ситуації треба поговорити з дитиною, разом проаналізувати ситуацію. Спитайте, чому син це зробив, що тепер відчуває його сестра та що б відчув він на її місці, поцікавтесь, що треба зробити, щоб вирішити цю проблему. Саме таким чином дитина почне думати про те, що він робить та що йому слід робити.

Пункт 6. Перетворення негативного у позитивне.

Дитина у віці двох з половиною років постійно перевіряє межі своєї незалежності, а отже й терпіння батьків. Ви постійно повторюєте «не чіпай те», «не лізь туди», «не роби цього». Чим частіше дитина чує це «ні», тим більшою мірою воно втрачає будь-який зміст й малюк просто його не помічає.

Тому переведіть заборони у позитивний бік. Замість заборон, висловлюйте прохання, переключайте дитину на іншу дію. Приміром, замість «Не поливай диван з лійки» скажіть: «Полий, будь ласка, квіти! Дякую». Акцентуючи увагу на позитивному зауваженні, ви даєте можливість дитині зрозуміти, що вона вміє й може робити щось корисне. Та якщо менше говорити дитині «ні», вона і сама буде використовувати це слово меншою мірою.

Пункт 7. Акцент на хорошому.

Діти частіше роблять те, що привертає увагу оточуючих. Якщо постійно концентруватися лише на поганих вчинках малюка й не звертати увагу на хороші, то він і буде привертати вашу увагу лише тим, чим він це може зробити.

Тому частіше звертайте увагу на те, що хорошого зробила дитина. Ось вона вже перестала перекидати свою тарілку з їжею, почала малювати в альбомі, а не на шпалерах, навчилася ділитися іграшками з іншими дітьми тощо. Але й не перебільшуйте, хвалити кожні 5 хвилин також не варто.

Й на останок, не забувайте піклуватися про себе, знаходьте час для тайм-ауту. Але це не значить, що треба ізолювати дитину, покаравши її за щось. Перепочинок для вас може бути, наприклад, коли дитина зайнята своєю грою і знаходиться в безпечному місці. Ці 5-10 хвилин присвятіть собі – прочитайте цікаву статтю в улюбленому журналі, випийте чашку кави або чаю, займіться йогою тощо. Піклуйтеся про своє здоров’я та психологічний стан, бо, коли ви виснажені та роздратовані, складно приймати правильні рішення. 

 

Призначенi фільтри

Навичка
  • не призначені
Вік
  • 0 - 10 рокiв
Здібності
  • не призначені

Галерея картинок

Схожi статтi

Коментарі


Увiйти чи Зареєструватися (щоб залишати відгуки)